Посилення життєвої стійкості та соціально-емоційний розвиток дітей дошкільного віку

ПРО ПРОЄКТ

Проєкт «Посилення життєвої стійкості та соціально-емоційний розвиток дітей дошкільного віку» реалізується Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні в партнерстві з ВФ «Крок за кроком» з 2025 року за фінансової підтримки міжнародних організацій:

• 2025 -2026 р.р. проєкт реалізовувався в межах співпраці ВФ «Крок за кроком» та ГО «ДОБРА ОСВІТА» за підтримки Уряду Республіки Корея.
• 2026 – 2027 р.р. проєкт підтримується Урядом Німеччини.

Проєкт спрямовано на посилення спроможності педагогів закладів дошкільної освіти надавати дітям підтримку у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (MHPSS) і соціально-емоційного навчання (SEL).

Метою є підготовка та наставницька підтримка професіоналів, здатних впроваджувати проєктні заходи в закладах дошкільної освіти, ділитися досвідом та підтримувати розвиток громад Миколаївської, Одеської та Херсонської областей.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПРОЄКТУ

Розвиток навичок вихователів закладів дошкільної освіти: СЕН, психічне здоров’я,  психосоціальна підтримка, через ресурси НУМО. Інформаційні сесії для батьків: розвиток навичок для зниження стресу, стабілізації емоційного стану та підтримки розвитку СЕН через використання ресурсів НУМО Ресурси НУМО: «Іскри суперсил», казки і мультфільми, ініціатива «Грай без страху», онлайн-дошкілля NUMO, чат-бота для батьків та інше Інклюзивна освіта: через визначення потреб підтримка вихователів (ІРП, ресурси тощо) Дитяча книжка: створення середовища для читання в ЗДО; використання дитячих книжок як основи психосоціальної підтримки та розвитку дочитацьких навичок.

АКТИВНОСТІ:

Розвиток навичок вихователів закладів дошкільної освіти: Навчання тренерів: (тренінги ТОТ) Заходи для вихователів на рівні громад: тренінги в громадах Мережування: обмін досвідом, наставництво, зворотній зв’язок тощо  на фото: тренінг Київ (28-30.04.25) тренінг смт Баштанка (Миколаївська обл.)

Наші досягнення: 71 тренер 1414 педагогів Закладів освіти: 215 Громади: 8 Одеська область 6 Миколаївська область 4 Херсонська область На фото: тренінг смт Авангард (Одеська область)

	Розвиток професійних навичок вихователів закладів дошкільної освіти: Майстер-класи для 40 педагогів «Альтернативні форми підтримки, залучення та взаємодії з батьками» (з використанням маркерів ECERS) На фото: тренінг з педагогами м.Одеса
Інформаційні сесії для батьків: навчання для вихователів – фасилітаторів зустрічей з батьками (12 тем для подальшої роботи з батьками) знайомство з ресурсами НУМО
	Наші результати: організовано 220 батьківських груп охоплено 5109 батьків, 8028 дітей на фото: громади Первомайська (Миколаївська обл.) та Високопілля (Херсонська обл.)
Ресурси НУМО: Забезпечено 8000 наборів НУМО Дитяча книжка: оцінка потреб; розробка посібника; вибір набору книжок для дітей дошкільного віку; підтримка організації навчального середовища; навчання вихователів ЗДО  та представників ЦПР ПП та ІППО; наставництво залучено 68 ЗДО

Програма «Ресурсні кімнати та сенсорна інтеграція в закладах дошкільної освіти»: Трансформація дошкілля м. Миколаїв

Ця ініціатива об'єднала два потужні та взаємопов'язані напрями: розбудову мережі Ресурсних кімнат і впровадження міжнародної методики оцінювання освітніх просторів ECERS-3.

Ініціативу реалізовано межах проєкту «Посилення життєвої стійкості та соціально-емоційний розвиток дітей дошкільного віку»  за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (UNICEF) в Україні, Уряду Німеччини (через банк розвитку KfW) та Всеукраїнського фонду «Крок за кроком».

НАПРЯМ РЕСУРСНІ КІМНАТИ:

• 6 опорних закладів дошкільної освіти (ясла-садків) комбінованого типу Миколаївської міської ради сформували інфраструктурний каркас проєкту (ЗДО №2, №10, №117, №118, №140, №142).
• 1 Центр професійного розвитку.
• 160 осіб успішно та в повному обсязі завершили повний цикл тренінгової підтримки.
• 3 групи учасників пройшли диференційоване оцінювання: вихователі (практики), вихователі-методисти (координатори) та керівники (менеджмент).

Проміжні та фінальні досягнення:

• 82% учасників наприкінці проєкту чітко ідентифікують себе як впевнених «інклюзивних фахівців» порівняно з 27% на старті програми (чистий приріст становить +55%).
• +37,71% приросту знань зафіксовано за модулем «Організація діяльності Ресурсної кімнати» (показник зріс з 50,21% до 87,92%, ознаменувавши перехід від хаотичного використання до системного зонування).
• +31,88% приросту знань зафіксовано у напрямі «Методи сенсорної інтеграції в ЗДО» (рівень компетентності зріс з 56,50% до 88,38%, що забезпечило органічне впровадження методів у щоденні заняття).
• 92,50% (приріст +34,38%) — фінальний показник знань про «Універсальний дизайн та інклюзію», що тепер сприймається як базовий стандарт етики закладу.
• 4,63 бали (з 5 можливих) — фінальна оцінка розуміння процесів нейрофізіологічної модуляції порівняно з критичними 1,88 балами на початку проєкту.
• 4,50 балів (з 5 можливих) — рівень практичної компетентності педагогів у використанні професійного обладнання Ресурсної кімнати (на старті показник складав лише 2,73 бали).

Ключові інсайти проєкту

1. Переважна більшість фахівців усвідомила Індивідуальну програму розвитку не як «формальний папірець», а як живий командний інструмент проєктування освітнього маршруту дитини.
2. Ресурсна кімната — це не склад іграшок, а чітко структуроване середовище. Люди навчилися працювати в ньому.

Перспективні ідеї для масштабування та забезпечення сталості

Методичний пакет «Запуск ресурсної кімнати»: створення та стандартизація пакету чітких протоколів входу/виходу, індивідуальних логістичних маршрутів дитини та Каталогу наявного обладнання із психофізичним обґрунтуванням його впливу на різні нозології.

НАПРЯМ ECERS-3 (міжнародна методика оцінювання дошкільних просторів)

Проміжні досягнення:

• 30 педагогів (вихователі та вихователі-методисти)
• 10 закладів дошкільної освіти

Наші результати:

• Опановано 5 взаємопов'язаних навчальних модулів програми
• Проведено 3-годинні включені спостереження у групах
• Організовано комплексне оцінювання за 6 підшкалами ECERS-3

Напрацьовані ресурси ECERS-3:

Інструментарій змін: розробка індивідуальних планів покращення розвитку; оцінка потреб простору; переформатування ігрових осередків; консультативна підтримка та менторинг педагогів.

Безпечний простір: створення «осередків усамітнення» для зниження тривожності та інтеграція інклюзивних практик.