Проєкти

Громадянська освіта – Україна

Основна мета проекту “Громадянська освіта – Україна”, полягає у “підвищенні рівня громадянської освіченості молоді України шляхом запровадження навчального курсу з громадянської освіти  в загальноосвітніх навчальних закладах України”. Конкретними завданнями проекту є: розроблення національного навчального плану з громадянської освіти та відповідних навчальних курсів в педагогічних університетах та інститутах підвищення кваліфікації педагогічних працівників”.

Компонент 3 „Пристосування навчальних матеріалів з Громадянської  освіти для використання педагогами, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами для того, щоб охопити громадянською освітою цих учнів”.

Мета роботи компоненту:

Забезпечення рівного доступу до ресурсів з Громадянської освіти для всіх учнів, які різняться за своїми потребами, здібностями та місцем навчання

Для досягнення мети проекту та реалізації Компоненту 3 було створено робочу групу «Навчання дітей з особливими освітніми потребами».

До складу робочої групи увійшли представники педагогічної громадськості, які представляють напрям спеціальна освіта на різних рівнях.

Засенко В’ячеслав Васильович – доктор педагогічних наук, заступник директора Інституту Спеціальної педагогіки АПН України

Синьова Євгенія Павлівна – доктор педагогічних наук, завідувач кафедри тифлопедагогіки Інституту Корекційної педагогіки Національного педагогічного університету ім.М.Драгоманова

Гінєтова Тетяна Леонтіївна – завідувач сектором відділу організації і проведення масових заходів, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОіН України

Кравченко Раїса Іванівна – директор Реабілітаційного центру «Джерела» для осіб із інтелектуальною недостатністю

Слободянюк Наталія Григорівна – директор загальноосвітньої школи № 15 м.Біла Церква

Софій Наталія Зіновіївна – директор Всеукраїнського фонду «Крок за кроком»

Найда Юлія Михайлівна – координатор Всеукраїнського фонду «Крок за кроком», національний  експерт проекту з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Дженет Холсворд – міжнародний експерт з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Робочою групою взято за основу широке визначення поняття „особливі освітні потреби”, яке включає всіх учнів, чиї освітні проблеми виходять за рамки загальноприйнятої норми. Воно охоплює дітей з особливостями психофізичного розвитку, обдарованих дітей та дітей із соціально вразливих груп (наприклад, вихованці дитячих будинків тощо). Припускається, що ці діти навчаються у різних закладах, тому навчальні матеріали, розроблені проектом і підходи запропоновані педагогам мають бути придатними для використання в інклюзивних і традиційних школах, інтернатах та закладах професійно-технічної освіти.

Для забезпечення інклюзивного підходу робочою групою була заплановано і виконано наступну діяльність:

1. Організовано співпрацю з іншими робочими групами, які працюють у напрямах підготовки вчителів, розроблення навчальних планів і програм і  позакласної роботи, з метою забезпечення придатності та гнучкого використання навчальних матеріалів і підходів у роботі з різними групами дітей у різних типах навчальних закладів.

2. Здійснено Аналіз поточної ситуації/потреб щодо стану викладання громадянської освіти дітям з особливими освітніми потребами.

 В ході якого було:

  • здійснено аналіз наявних підручників/навчальних посібників для учнів, методичних посібників для педагогів
  • проведено ряд зустрічей в закладах освіти в яких навчаються учні з особливими освітніми потребами, для проведення інтерв’ю. 

Узагальнюючи можна сказати, що дослідження в цілому спрямовувалось на розкриття наступних питань:

a) Наскільки зміст наявних на сьогодні навчальних програм, підручників і навчальних посібників відповідає потребам учнів, у тому числі відповідності змістового наповнення завданням розвитку ставлень і забезпечення знань про обмежені можливості, упередження, дискримінацію тощо.

b) Наскільки зміст наявних на сьогодні підручників і навчальних посібників задовольняє  інформаційні потреби та потреби розвитку вмінь учнів з особливими освітніми потребами.

c) Наскільки зміст навчальних матеріалів дозволяє використовувати гнучкі методи викладання для того, щоб ці матеріали можна було використовувати у навчальному середовищі різного типу та в роботі з учнями, які мають різноманітні потреби. 

d) Які методичні посібники існують і наскільки вони використовуються педагогами.

e) Наскільки матеріали з громадянської освіти є доступними для учнів з особливими освітніми потребами.

f) Які методики та форми викладання застосовуються.

g) Яким є обсяг і характер позакласної діяльності для учнів та рівень їхньої участі у житті громади.

h) Які труднощі існують у підготовці учнів до повноправної участі у житті суспільства.

На основі аналізу отриманих даних були зроблені наступні висновки:

a) Зміст наявних на сьогодні навчальних програм, методичних матеріалів, підручників і посібників для учнів не є достатнім для задоволення їхніх потреб у плані формування ставлень і набуття знань про обмежені можливості, упередження, дискримінацію тощо.

b) Інформаційні потреби учнів, у цілому, задовольняються через зміст наявних на сьогодні підручників і навчальних посібників. Однак, слід зазначити, що педагоги, які працюють з дітьми з особливостями психофізичного розвитку, постійно адаптують змістову інформацію під навчальні можливості своїх учнів. Особливу складність представляють адаптації для учнів з проблемами слуху і зору.

c) Педагоги обмежені в можливості використання гнучких методів викладання. Така обмеженість виникає внаслідок великого змістового об’єму інформації (визначеного навчальною програмою), малої кількості годин (визначеної типовим навчальним планом), браку можливостей виокремлення додаткових годин з варіативної частини навчального плану. Також, педагоги, які працюють з дітьми з особливостями психофізичного розвитку, зазначали академічність інформації, яка пропонується, і висловлювали побажання розробити матеріали, які б подавали її через розгляд практичних ситуацій.

d) Поряд з достатнім спектром методичних посібників громадянознавчого змісту для педагогів масових шкіл спостерігається повна відсутність аналогічних методичних посібників чи рекомендацій, які б скеровували роботу вчителя, що працює з учнями з ООП (як з обдарованими, так і тими, що навчаються у спеціальних школах).

e) У закладах освіти використовуються різні форми позакласної діяльності, орієнтованої на громадянську освіту.

3. Розроблено розділ «Забезпечення інклюзивного підходу та рівних прав і можливостей через викладання громадянської освіти», який міститься в посібнику «Громадянська освіта: методичний посібник для вчителів» (Посилання на видання). Цей розділ стосується навчання дітей з особливими освітніми потребами, зокрема, дітей з особливостями психофізичного розвитку та обдарованих дітей. В ньому подано нові тенденції в наданні освітніх послуг цим дітям, пропонується коротка характеристика учнів з порушеннями психофізичного розвитку, які можуть навчатися у старших класах загальноосвітніх шкіл, особливості навчання обдарованих учнів та загальні рекомендації педагогам щодо організації відповідних умов їхнього навчання.

4. Розроблено матеріали до теми «Забезпечення інклюзивного підходу при викладанні громадянської освіти», які є складовою частиною посібника «Громадянська освіта: теорія і методика навчання» (Посилання на «Видання»). До теми увійшли матеріали, які розглядають інклюзію як форму навчання дітей з особливими освітніми потребами, шляхи забезпечення інклюзивного підходу при викладанні громадянської освіти, психолого–педагогічні особливості розвитку та навчальної діяльності дітей цієї категорії, практичні поради щодо організації навчально-виховного процесу в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

5. Розроблено навчальний курс «Рівні можливості та громадянська освіта» Зважаючи на це, робочою

Мета навчального курсу – представити широким колам педагогічної громадськості інклюзивну модель освіти та надати практичні поради педагогам щодо її реалізації в загальноосвітньому навчальному закладі, втому  числі й через викладання громадянської освіти.      

Курс розрахованона 24 академічні години та складається з трьох блоків: реалізація інклюзивного підходу через викладання громадянської освіти; особливі освітні потреби і громадянська освіта; основні принципи організації та діяльності інклюзивного закладу освіти.

Місія Всеукраїнського фонду "Крок за кроком":

  • сприяння втіленню освітніх реформ з реалізації особистісно-орієнтованої, інклюзивної освітньої моделі з активним залученням сімей і громад, шляхом проведення тренінгів для освітян, батьків, представників громадських організацій;
  • ініціювання та реалізації проектів, спрямованих на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для усіх дітей, у тому числі дітей з особливими потребами, дітей – представників етнічних та національних меншин, сімей, які опинились у кризових ситуаціях;
  • залучення сімей і громади до освітнього та управлінського процесів.