Активне навчання (active learning) – передбачає, що учні в процесі навчання відповідають, розмовляють і переміщаються по класу, а не пасивно сидять і слухають лекції вчителя. Активному навчанню сприяють гнучкий підхід до організації середовища в класі, де учень завжди в центрі процеса навчання
Альтернатива (від лат alterno – чергую, змінюю)- вибір між двома можливостями, що виключають одна одну.
Аргумент (від лат. arguo – показую, виявляю) – положення, істинність якого вже доведена практикою і яке є достатньою підставою для підтвердження істинності тези.
Діалог (від гр.. «розмова, бесіда) – форма розв`язання важливих проблем шляхом обговорення аргументів і вироблення позицій, прийнятних для обох сторін; форма розв`язання конфліктів шляхом обміну думками сторін і вироблення спільної позиції.
Диференційоване викладання (differentiated teaching) – диференційоване викладання забезпечує учням ріні способи отримання предметного змісту, осмислення понять та ідей і видачі результатів.
З`ясування/зондування (probe) – прийом, при якому задаються питання з метою отримання пояснень, деталей і прикладів. Підвищує фокусованістьі точність мислення, вимагаючи конкретних прикладів. Адаптовано з Lipton and Wellman (1999)
Метод рефлексії – передбачає обмірковування та аналіз досвіду, видів діяльності, людських взаємостосунків та подій, які формують життя людей. Рефлексія в освіті має певну структуру, яка проявляється у взаємодії між наставником та учнем і включає наставницьку розмову, взаємного спостереження, визначення та погодження цілей.
Наставник – історично і традиційно визначається як старша, більш досвідчена людина, яка допомагає молодшій, менш досвідченій людині бути підготовленою у всіх аспектах життя.(Оделл, 1990)
Наставництво – форма професійної підготовки, при якій наставник як більш досвідчена особа допомагає підопічному (протеже) як менш досвідченому працівнику набути необхідні професійні компетенції, а також ввести у сферу соціально-психологічних стосунків, через які відбувається реалізація професійної ролі.
Пауза (pause) – короткий момент мовчання для того, щоб подумати. Адаптовано з Lipton and Wellman (1999)
Перефразування (paraphrase) – відбувається, коли слухаючий повторює чи інтерпретує сказане своїми словами – для побудови стосунків і підвищення уваги .Адаптовано з Lipton and Wellman (1999)
Підопічнийтеже (protégé) – педагог, який почав працювати в новій системі або назначений на нову посаду, який може потребувати підтримку різного роду під час початкової стадії своєї роботи.
План дій (action plan) – включає в себе аналіз відповідних даних, визначення потреб, чіткі цілі і завдання, а також чіткий розподіл ролей і обов`язків
Портфоліо (portfolio) – колекція робіт учня/педагога, що збирається цілеспрямовано і систематично і відображає його зусилля, успіхи або досягнення протягом часу. Бажано, щоб учні самі брали участь у відборі змісту колекції, критеріїв виконання/результатів чи критерії якості. У портфоліо включаються зразки робіт у письмовому виді, відео матеріали, CD-ROM, щоденники рефлексії.
Практика під керівництвом (guided practice) – практика під керівництвом є частиною моделі безпосереднього навчання, коли педагог надає додаткові можливості апробувати на практиці певні навички з метою підготувати учнів використовувати їх самостійно.
Самооцінка (self-assessment) – процес, при якому учні чи педагоги систематично розглядають власні результати, критику щодо власної роботи, зазвичай. З метою покращення своїх результатів в майбутньому. Зазвичай, передбачає порівняння із стандартом та визначеними критеріями.
Спілкування – взаємодія людей, під час якої здійснюється обмін думками, почуттями, переживаннями, способами поведінки, звичками, а також задовольняються потреби особистості у підтримці, солідарності тощо.
Спільне викладання (co-teaching) – метод, при якому два педагоги викладають у класі, розподіляючи між собою лідерські ролі і відповідальність в класі. Це процес кооперативного викладання.
Спостереження (observation) – це об`єктивний огляд і запис про проведення. Педагоги спостерігають своїх учнів, наставники – педагогів. Осмислення результатів спостереження надзвичайно корисне для вивчення власної практики роботи.
Стандарти (standards) – певний рівень виконання роботи/досягнення результатів відповідно до критеріїв, які показують у якій мірі досягнута відповідність цілям програми. Це формулювання, в яких визначаються основні знання, уміння, які повинні викладатися і вивчатися в освітньому закладі. Основні знання – це те, що повинні знати учні. Охоплюють найбільш важливі та стійкі ідеї, питання, дилеми, принципи і поняття різних дисциплін. Основні навички – способи мислення, роботи, спілкування та дослідження.
Стратегії (strategies) – способи конструювання значення. Isabel Beck (1997): «здатність пояснити інформацію, пов`язати її з попередніми знаннями і застосувати на практиці». Стратегії вирішують проблеми. Деякі стратегії включають наступні види діяльності:
-
оцінити і перевірити розуміння чи передбачити і підтвердити
-
пов`язувати знання, отримані раніше з новою інформацією
-
задавати питання
-
візуалізувати
-
робити висновки
-
визначати важливу інформацію та ідеї
-
синтезувати інформацію
Стратегії за визначенням Клей (Clay, 1991) – це заняття/завдання або дії, які дозволяють учневі використати, застосувати, трансформувати, співвідносити, відтворити і перетворювати інформацію для спілкування.